У Німеччині в майбутньому можуть бути підвищені вік виходу на пенсію, обмежені можливості дострокового виходу без утрат, а також запроваджений додатковий капітальний внесок. Наразі це не нові законодавчі положення, а рекомендації комісії на період після 2031 року. У звіті розглядаються можливі зміни, необхідність реформування пенсійної системи та потенційні наслідки такого курсу для зайнятого населення в Німеччині.
Пенсійна реформа в Німеччині після 2031 року – які пропозиції висуває комісія?
Триваліший період трудової діяльності, додатковий внесок, інвестований на ринку капіталу, та обмеження винятків для дострокового виходу з професійної діяльності – так може виглядати майбутнє німецької пенсійної системи. При цьому не йдеться про вже ухвалену реформу чи чинне правове регулювання.
Комісія з питань пенсійного забезпечення підготувала звіт із пропозиціями на період після 2031 року. У документі окреслено можливі напрями розвитку пенсійної політики в Німеччині. Остаточні рішення ухвалює законодавець; окремі рекомендації можуть бути змінені, відкладені або повністю нереалізовані.
У звіті викладено, чого стосуються рекомендації, які групи можуть зазнати потенційного впливу та чому комісія не обмежується лише підвищенням пенсійного віку.
Основні пропозиції включають:
- Прив’язка пенсійного віку до середньої тривалості життя,
- Скасування дострокового виходу на пенсію без утрат після 45 років страхового стажу,
- Підвищення мінімально можливого віку виходу на пенсію з 63 до 64 років,
- Запровадження обов’язкового капіталового забезпечення із внеском у розмірі 2 % заробітної плати,
- Залучення додаткових категорій зайнятих до страхування,
- Обмеження спеціальних правил для міні-робіт,
- Підвищення захисту осіб із низькими пенсіями,
- Подальший розвиток цифрової інформаційної системи щодо майбутніх прав.
Яке фактичне значення має звіт пенсійної комісії?
Звіт наразі не змінює ані пенсійного віку, ані розміру внесків, ані умов набуття права на пенсію. Йдеться про сукупність рекомендацій як основу для майбутніх політичних обговорень і, за потреби, для законотворчої діяльності.
Комісія проаналізувала не лише державну пенсію, а й усю систему пенсійного забезпечення. Документ охоплює, зокрема, рівень виплат, регулювання виходу на пенсію, фінансову структуру, захист від бідності в старості, розширення кола застрахованих, інвестування частини внесків, а також модернізацію адміністрування.
Ця диференціація має фундаментальне значення. Заголовок на кшталт «У Німеччині підвищено пенсійний вік до 67,5 року» був би на даний момент хибним. Комісія лише пропонує створити механізм, що після 2031 року потенційно призведе до такого результату.
У звіті автори також підкреслюють, що пропозиції розглядаються як єдиний пакет заходів. Триваліший трудовий вік має поєднуватися з додатковим приватним забезпеченням, розширенням кола застрахованих та захистом осіб із проблемами здоров’я або низьким доходом.
Немає впевненості, що вказані у звіті розрахунки повністю підтвердяться в майбутньому. Комісія зазначає, що модельні обрахунки ілюструють потенційні наслідки реформ, але не замінюють докладних розрахунків, необхідних у законодавчому процесі.
Чому пенсійна система Німеччини потребує переорієнтації?
Основна проблема полягає у зростанні кількості пенсіонерів порівняно із числом працюючих осіб. У розподільчій системі поточні внески працюючих фінансують виплати нинішнім пенсіонерам. Зміна співвідношення між цими групами підвищує тиск на ставки внесків, державний бюджет і розмір пенсій.
За даними, наведеними у звіті комісії, на 100 осіб віком від 20 до 66 років нещодавно припадало 32 особи віком від 67 років. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 38 і до 2040 року – до 45. Це означає, що в майбутньому на одну особу пенсійного віку буде припадати лише трохи більше ніж дві особи працездатного віку.
Фінансові наслідки видно з прогнозів. Без змін у чинній системі ставка внеску на обов’язкове пенсійне страхування може підвищитися з 18,6 % до 20,2 % у 2031 році, далі до 21,1 % у 2040 році і 21,4 % у 2050 році.
Одночасно рівень забезпечення після скасування поточної гарантованої межі може знизитися з 48 % до 46,4 % у 2040 році, а до 46,1 % у 2050 році. Чим довший прогнозований період, тим вищий рівень невизначеності цих показників, однак тенденція очевидна: без змін слід очікувати зростання фінансового навантаження на фоні відносно нижчих виплат.
Не існує можливості довгостроково забезпечити низькі ставки внесків, високий рівень виплат і обмежене державне фінансування одночасно. У звіті пропоновано розподілити майбутнє навантаження між працюючими, роботодавцями, пенсіонерами, платниками податків і раніше не включеними групами.
Слід мати на увазі, що звіт містить лише рекомендації комісії й не є чинним законодавством. Також невідомо, чи будуть запропоновані концепції реалізовані. Подібні звіти зазвичай враховуються у політичному процесі та можуть визначати напрямок подальших реформ, однак рекомендації рідко потрапляють у завершальний законодавчий документ без змін. Відповідно, слід стежити за змінами, але рішення щодо зайнятості, розміру внесків чи дострокового виходу на пенсію мають ґрунтуватися на чинному праві, а не на рекомендаціях.
Чи може вік виходу на пенсію підвищитися понад 67 років?
Так, комісія пропонує після 2031 року підвищувати вік виходу на пенсію відповідно до зростання середньої тривалості життя. Конкретного віку для всіх майбутніх поколінь не визначено.
Чинний план передбачає поступове підвищення пенсійного віку до 67 років для осіб, які народилися після 1964 року. Звіт стосується наступного етапу, тобто насамперед тих, хто народився після 1965 року.
Запропонований механізм ґрунтується на співвідношенні 2:1. Кожен додатковий рік середньої тривалості життя розподіляється наступним чином:
- вісім місяців довшої трудової діяльності,
- чотири місяці довшого отримання пенсії.
За актуальними прогнозами, вік виходу на пенсію може підвищитися з 67 до приблизно 67,5 років у період між 2031 і 2041 роками. Комісія, однак, рекомендує оголошувати про будь-які зміни з кількарічним випередженням та регулярно переглядати їх з огляду на фактичну тривалість життя. У звіті також передбачені винятки для осіб, які з медичних причин не можуть більше працювати. Після індивідуальної оцінки їм може бути надано право вийти на пенсію без зниження виплат на два роки раніше або, у випадку ще більш раннього виходу, – розраховувати на відповідно зменшені виплати.
Що може статися з пенсією після 45 років страхового стажу?
Комісія пропонує скасувати можливість дострокового виходу на пенсію без зниження виплат виключно на підставі 45 страхових років. Дострокове призначення пенсії й надалі залишатиметься можливим у принципі, але супроводжуватиметься відповідним зменшенням щомісячних виплат.
Чинне регулювання дозволяє, особливо тим, хто має тривалий страховий стаж, вийти на пенсію до досягнення встановленого віку. Для осіб, народжених у 1964 році або пізніше, беззбиткова пенсія після 45 років страхового стажу можлива з 65-річного віку.
За даними комісії, цією перевагою непропорційно більше користуються особи з вищими доходами, стабільною трудовою біографією та кращим станом здоров’я. Особи, у яких мали місце перерви через догляд за дітьми, безробіття, хворобу або пізній початок трудової діяльності, значно складніше досягають необхідного страхового стажу.
Згідно зі звітом, приблизно 30% осіб, які виходили на пенсію з 2015 року скористалися можливістю дострокового виходу на пенсію без зниження виплат; їхня пенсія, призначена у 2025 році, в середньому становила 1 677 євро – приблизно на третину більше, ніж у тих, хто скористався достроковим виходом із пенсійними зниженнями. Комісія одночасно пропонує підвищити найраніший пенсійний вік для осіб із тривалим стажем з 63 до 64 років та надалі коригувати цю межу відповідно до змін стандартного пенсійного віку. Для планування виходу на пенсію, окрім років внесків, важливими будуть також рік народження, вид пенсії, стан здоров’я та розмір зниження виплат у випадку дострокового виходу.
Як може змінитися розмір майбутньої пенсії?
Комісія прагне, щоб сукупний дохід середньої пенсіонерської особи становив не менше 70% від її попереднього чистого доходу. Проте це не є гарантією того, що у випадку реалізації рекомендацій лише державна пенсія складе 70% від останньої зарплати.
Цей орієнтир має враховувати декілька джерел доходу:
- державна пенсія з Німецького пенсійного страхування,
- корпоративне пенсійне забезпечення,
- приватні програми накопичення та пенсійні заощадження,
- майбутня обов’язкова капітальна пенсія,
- обрані соціальні виплати.
Для осіб із низьким доходом цільовий коефіцієнт заміщення має бути вищим, оскільки більша частина їхнього трудового доходу спрямовується на базові витрати. Звіт також підкреслює, що поточні 48% не означають 48% від останнього чистого заробітку, а стосуються моделі пенсії після 45 років роботи зі середнім заробітком. Тому комісія пропонує публікувати прозорий показник чистого коефіцієнта заміщення, який враховує різні групи доходів, роки народження та перерви у трудовій діяльності, щоб точніше оцінити фактичний пенсійний дохід.
Що таке обов’язкова капітальна пенсія?
Обов’язкова капітальна пенсія має стати обов’язковою частиною державної системи й фінансуватися за рахунок додаткового внеску у розмірі 2% від заробітної плати. Кошти не будуть використовуватися для поточних виплат, а інвестуватимуться на індивідуальному рахунку, який закріплений за застрахованою особою.
Внесок має сплачуватися порівну працівником і роботодавцем. При повній ставці внеску це відповідатиме 1% від заробітної плати з боку працівника та 1% з боку роботодавця.
Комісія пропонує поетапне запровадження – по 0,5 відсоткового пункту на рік. Як можливу дату старту зазначено 2028 рік, проте це лише рекомендація, а не остаточно встановлений термін набуття чинності.
Кошти мають централізовано адмініструватися та широко інвестуватися на ринку капіталу, аналогічно шведській моделі. Мета – поступово підвищити майбутні виплати; відчутний ефект, за звітними прогнозами, проявиться лише через 10–15 років накопичення. Комісія додатково наголошує, що інвестування пов’язане з ризиками, і тому пропонує широку диверсифікацію інвестицій, довгострокову стратегію та вікове управління портфелем.
Хто може бути додатково охоплений державною системою страхування?
Комісія пропонує максимально розширити пенсійну систему на усіх осіб, що працюють, – не лише на працівників, але й на самозайнятих, державних службовців, депутатів парламенту та членів правлінь. Така модель має зменшити різницю між професійними групами та спростити зміну виду зайнятості без переходу до іншої системи.
Найконкретніша рекомендація стосується самозайнятих осіб. Нові види діяльності мають обов’язково підпадати під пенсійне страхування, а для вже діючих підприємців залишиться можливість відмови (opt-out). Залучення цієї групи може спочатку знизити ставку внеску приблизно на 0,5 відсоткового пункту і підвищити рівень забезпечення на 0,5–0,6 відсоткового пункту; у довгостроковій перспективі цей ефект зменшується, оскільки нові платники отримують власні права на виплати.
Що означають пропозиції для зайнятих на міні-роботах?
Комісія пропонує скасувати можливість звільнення від обов’язку сплачувати внески до пенсійного страхування для міні-робіт та обмежити податкові й внескові пільги для цієї форми зайнятості. Виняток може залишатися для школярів.
Наразі особа, яка працює за моделлю міні-роботи, у багатьох випадках може подати заяву на звільнення себе від сплати пенсійного внеску. У короткостроковій перспективі це призводить до трохи вищого чистого доходу, однак обмежує переваги повного пенсійного стажу.
З точки зору комісії, міні-роботи занадто часто втрачають характер додаткової зайнятості й стають довгостроковою трудовою моделлю з обмеженим соціальним захистом. Проблема стосується, передусім, осіб, які протягом тривалого часу зайняті на міні-роботах, замість переходу у повноцінні робочі відносини з повною сплатою внесків.
У звіті пропонується наступне:
- обов’язкове включення мініджобів до системи пенсійного страхування,
- скасування можливості відмови від сплати внесків на пенсійне страхування,
- обмеження окремого податкового та внескового статусу,
- зміна правил для перехідної зони оплати праці, тобто мідіджобів.
На думку комісії, чинна модель підвищує ризик низького пенсійного доходу, особливо якщо мініджоб протягом багатьох років є основним джерелом засобів до існування.
Однак це не означає негайного скасування регулювання щодо мініджобів. Подібна зміна виходила б далеко за межі пенсійної системи й мала б наслідки також для оподаткування, медичного страхування, ринку праці і витрат роботодавців.
Яким чином комісія пропонує обмежити ризик бідності в старості?
У комісії підкреслено, що особа, яка багато років сплачувала внески, у старості має отримувати більший дохід, ніж та, хто не має відповідної страхової біографії. Наразі це не завжди так. Навіть 45 років роботи на мінімальну заробітну плату можуть бути недостатніми, щоб законна чиста пенсія перевищувала рівень базової соціальної допомоги; лише доплата до базової пенсії покращує ситуацію.
З цієї причини у звіті пропонується впровадження неоподатковуваної суми під час обрахунку пенсії з базової соціальної допомоги, також для осіб без права на базову пенсію. Комісія також ставить за мету обмежити приховану бідність у старості через спрощення процедур, покращення консультування й спрощений цифровий доступ до виплат.
Яким чином мають фінансуватися не прямо пов’язані зі сплатою внесків завдання?
Виплати, що виконують загальносуспільні завдання, повинні фінансуватися за рахунок податків, а не за рахунок внесків працівників і роботодавців. Комісія наполягає на чіткішому розмежуванні двох типів витрат.
Німецьке пенсійне страхування виплачує не лише ті кошти, що безпосередньо випливають із внесків. У системі також виконуються покладені державою суспільні завдання. Частину витрат покриває федеральний бюджет, однак немає єдиної загальновизнаної методики розмежування цих витрат.
Залежно від застосованого визначення, обсяг виплат, не покритих внесками, у 2023 році складав близько 68–124 мільярди євро. За той же період федеральні дотації становили близько 84 мільярди євро.
Комісія пропонує визначити, які витрати й надалі залишаються відповідальністю спільноти застрахованих, а які слід розглядати як такі, що обслуговують загальносуспільні інтереси. Останні в майбутньому мають фінансуватися повністю з федерального бюджету.
У звіті рекомендується також перейменування терміна федеральна дотація, тобто дотація від федерації, на федеральна частка – федеральна частка. Мета — підкреслити, що це не добровільна допомога системі, а фінансування державних, делегованих суспільних завдань.
Чи планується скорочення чинних пенсій?
У звіті не передбачається номінального скорочення вже виплачуваних пенсій. Окремі рекомендації можуть призвести до того, що пенсії в майбутньому зростатимуть повільніше, ніж при збереженні чинного рівня.
Після 2031 року, за пропозиціями комісії, мають знову діяти механізми, які адаптують зростання пенсій до демографічних змін та кількості платників внесків. Одним із таких механізмів є фактор стійкості.
Механізм діє спрощено так: якщо кількість пенсіонерів зростає швидше, ніж кількість платників внесків, щорічне підвищення пенсій буде нижчим. Комісія пропонує посилити цей ефект підвищенням параметра Альфа до 0,33.
Згідно зі звітом, посилення цього фактора може знизити прогнозований тарифний внесок до 2040 року приблизно на 0,5 відсоткового пункту, а до 2060 року — майже на один відсотковий пункт. Це означатиме стрімкіше обмеження майбутніх підвищень пенсій.
Тому комісія пропонує впровадити паралельно перехідний механізм. Особи, які виходитимуть на пенсію після 2031 року, спочатку отримуватимуть виплати на чинному рівні — 48 %. У подальшому капіталізована пенсія поступово виконуватиме функцію додаткового забезпечення. На практиці мова йде не про просте скорочення, а про зміну способу формування виплат і принципів їх підвищення в наступні роки.
Як цифровізація має допомогти в плануванні пенсійних виплат?
Цифрова пенсійна інформація повинна в одному місці наочно відображати максимально повну картину майбутніх доходів у старості. Наразі дані про державне, корпоративне та приватне пенсійне забезпечення часто розділені.
Комісія рекомендує розвивати цифровий пенсійний огляд не лише як інформаційну, а й як планувальну платформу. Система має охоплювати більше видів забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення держслужбовців, професійні системи і запропоновану накопичувальну пенсію.
Користувач має, зокрема, отримувати таку інформацію:
- прогноз майбутніх виплат,
- огляд різних джерел пенсійного забезпечення,
- інформація щодо захисту у випадку втрати працездатності або смерті,
- відображення очікуваних виплат упродовж наступних років,
- Зазначення можливої пенсійної прогалини.
У звіті додатково рекомендується забезпечити можливість проведення анонімізованих статистичних аналізів на основі системних даних. На даний момент аналізи здійснюються для окремої особи і не архівуються таким чином, щоб дозволити точне оцінювання ситуації в загальній популяції.
Більш повна інформація не веде автоматично до вищого розміру пенсії. Водночас вона дозволяє завчасно виявити, що законодавчих виплат недостатньо для покриття запланованих витрат. Це дає більше часу для зміни обсягу зайнятості, доповнення відсутніх страхових періодів або додаткового накопичення.
Які дії можливі вже зараз?
Найдоцільнішою дією є перевірка власної історії страхування із розмежуванням чинних норм і політичних рекомендацій. Очікування нових законів для впорядкування даних, які впливають на майбутню пенсію, не є необхідним.
Рекомендуються такі конкретні кроки:
- перевірка страхового стажу і впевненість, що періоди зайнятості не відсутні,
- верифікація періодів догляду за дітьми, безробіття, хвороби й догляду за членами сім’ї,
- перевірка, чи сплачуються власні внески до пенсійного страхування в разі міні-роботи,
- зберігання щорічної інформації про заробітну плату та внесені внески,
- облік даних, доступних у Цифровому пенсійному огляді,
- окреме оцінювання державних, корпоративних та приватних прав на виплати,
- не виходити з припущення, що 45 років трудового стажу завжди автоматично гарантують достроковий безвідсотковий вихід на пенсію.
У якому напрямі може розвиватися німецька пенсійна система?
Запропонований звітом напрям охоплює триваліший період зайнятості, розширення обов’язку сплати внесків та посилення ролі накопичувальних механізмів. Комісія при цьому передбачає підвищений захист для осіб, які через стан здоров’я чи низький дохід не можуть довго працювати або набувати високих пенсійних прав.
Ще не прийнято рішення щодо реалізації відповідних рекомендацій. Підвищення пенсійного віку, зміни у сфері міні-робіт чи запровадження додаткового внеску вимагають політичних рішень, консультацій і правового регулювання. Відповідний процес може тривати багато років.
Наразі визначальним є розрізнення двох рівнів: чинні норми та можливі напрями майбутніх реформ. Чинне законодавство підлягає перевірці перед рішеннями про достроковий вихід на пенсію, відмову від сплати внесків чи зміну форми зайнятості.
Звіт не впроваджує нових прав чи обов’язків. Однак стає зрозуміло, що майбутня пенсійна система ФРН, імовірно, базуватиметься на ширшій платіжній базі, тривалішому трудовому стажі та комбінації державних і накопичувальних виплат. Чим раніше буде перевірено власну історію страхування, пенсійну прогнозу й релевантні податкові документи, тим легше підготувати майбутні рішення.
FAQ
Чи означає звіт, що в Німеччині діють нові пенсійні норми?
Ні. Документ містить рекомендації комісії на період після 2031 року. Він не змінює пенсійного віку, розміру внеску чи вимог до набуття права. Будь-яка реформа потребує окремого закону та рішення парламенту.
Чи вже підвищено пенсійний вік до 67,5 років?
Ні. Комісія пропонує лише механізм, за яким пенсійний вік пов’язується з тривалістю життя. За нинішніми прогнозами, межа може зрости між 2031 і 2041 роками з 67 до приблизно 67,5 років.
Чи буде скасовано безвідсоткову пенсію за 45 років внесків?
На даний час – ні. Комісія рекомендує скасування цієї норми, однак чинні правила продовжують діяти. У майбутньому достроковий вихід на пенсію залишиться можливим, однак із відповідним зменшенням виплат.
Чи буде найраніший вік виходу на пенсію підвищений із 63 до 64 років?
У цьому напрямку йде пропозиція звіту. Межа для осіб зі значним страховим стажем має зрости до 64 років і надалі змінюватися разом із регулярним пенсійним віком. Водночас йдеться не про обов’язкову зміну, а про рекомендацію.
Чи повинні працівники платити додатковий внесок у 2%?
На даний момент – ні. Комісія рекомендує запровадження обов’язкової накопичувальної пенсії, яка має фінансуватися внеском у розмірі 2% від заробітної плати. Половина покривалася б працівником, інша – роботодавцем. Зазначений у звіті рік 2028 є пропозицією, а не затвердженою датою.
Чи зобов’яжуть у майбутньому самозайнятих осіб приєднуватись до пенсійного страхування?
Комісія рекомендує це регулювання для нових видів самостійної діяльності. Особи, які розпочнуть ведення самостійної діяльності після встановленої в контрольному терміні дати, підлягають обов’язковому страхуванню без можливості необмеженої відмови. Для вже існуючих видів самостійної діяльності у звіті передбачені більш м’які норми.
Чи можливе скорочення поточних пенсійних виплат?
Комісія не пропонує номінального скорочення поточних виплат. Натомість можливо повільніше підвищення майбутніх пенсійних виплат у разі, якщо кількість отримувачів пенсій зростає швидше, ніж кількість платників внесків. Звіт одночасно містить заходи, спрямовані на стабілізацію рівня нових пенсій з 2031 року.
Якими заходами передбачається захист осіб з низькими пенсіями?
Сплата внесків повинна приносити відчутну вигоду й отримувачам базової соціальної допомоги. Комісією пропонується встановлення неоподатковуваної суми при врахуванні пенсії до доходу, а також спрощення доступу до підтримуючих виплат для осіб, які на даний момент не користуються належними їм пільгами.
Чи існує вже зараз необхідність дій щодо чинних пенсійних планів?
Безпосередньо на основі звіту необхідність у вжитті заходів відсутня. Рішення щодо дострокового виходу на пенсію, відмови від сплати внесків чи зміни виду зайнятості слід приймати, виходячи з чинного правового регулювання. Водночас уже зараз існує можливість перевірити страховий стаж, доповнити відсутні періоди та ознайомитись з прогнозом майбутніх виплат.
